Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Пенза

Братва, я вам пишу вот такой рассказ, да по самое не балуй. Но что мне делать, когда уже жопа с ногами и я не знаю, как эти козлы закладки найти?

Была такая фиговая ситуация, когда у меня орех на коне возникла. Зашел я в подъезд, а тут сестра нашего домоуправа вроде как подозрительно разговаривает с каким-то странным типом. Чуйка у меня сразу подала, что они чего-то там договариваются про наркоту.

Не выдержал я и подошел поближе, притворяясь, что курю здесь просто марихуану. Когда они услышали, как я кустарник глотаю, сразу поняли - я такой травник. Вступили в разговор, уже с кружочками под глазами, и узнал я, что у них, мол, есть связи с кодеином.

Так было решено, что я по этих их знакомствам лёгкий порошок закажу. Мало ли, может поможет на даче сделать освежающую атмосферу. Все было готово, они сказали, что это будет большой пакет.

Они сунули мне номер телефона своего друга, которого они называют Люся LSD. Я в шоке от такого клички, прямо помидоры начали со мной разговаривать.

Кое-как дождался я выходных, чтобы наконец-то спокойно поехать на дачу и встретиться с Люсей. Готов был уже сказать ему что-то вроде "ты идиот, что ты делаешь, вот я, весь трясущийся". Но, ебучие йогурты, он приехал на фиговой машине и увёл нас на другую дачу, только вот кэг с кодеином он забыл.

Ну, я уже тогда почти свыкся со странными приключениями и сказал, "Ничего, Люсь, и так здорово пообщались". Но он меня обдурил, и на следующий день мы договорились на кэг у него дома.

Пришел наш долгожданный день, поехали мы к Люсе, а он нас уже принял с открытым объятием, и даже была некая стрем на его лице. Я не хотел вдаваться в подробности, но попросил его дать мне то, что я приехал забрать. Он отошел на пару минут и вернулся с большим пакетом розового цвета.

Вот я думал, что это будет кодеин, а смотрю - внутри столько наркоты, что решилась бы легко и наша страна на несколько дней. Я даже не знал, что делать!

Все эти глупые мысли отпали, когда он сказал, что это просто пранк и все эти орехи кодеина просто сахарные пакетики. Все было наоборот, вместо счастья я узнал, что меня просто задрали. Все эти странные приколы действительно могут привести к грустным последствиям.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.